У 80-х компанія SAAB, що створює реактивні літаки і вже випустила кілька неоднозначних (в поганому сенсі) автомобілів, нарешті зробила грандіозний хід — встановила турбонаддув на свою нову серійну модель. Наразі таке рішення навряд чи назвуть грандіозним, та й у ті часи SAAB були далеко не першими. Однак відразу після появи SAAB 99 Turbo почалася справжня турбо-лихоманка. Слово «турбо» стало синонімом слова «круто». З’явилося турбо-все: турбо-холодильники, турбо-бритви, турбо-окуляри, турбо-жуйка і т. д. Але повертаючись до турбонаддува, що це таке і як він працює? Розповідаємо далі.
Говорячи простою мовою, якщо машина «турбо», значить у неї під капотом є «каструля» з вентилятором, який крутиться і щосили штовхає по каналах в мотор повітря, а далі, як сказав відомий телеведучий, коїться чаклунство і машина їде швидше.
Якщо говорити технічнішою мовою, то все трохи складніше. Навіщо взагалі турбонаддув потрібен? Автомобілі їздять на паливі. Паливу потрібен кисень, щоб горіти. В атмосферних двигунах повітря потрапляє в камеру згоряння самостійно, як би на запрошення. Він засмоктується прямо з атмосфери з відповідним атмосферним тиском. У турбовані ж двигуни повітря потрапляє під тим тиском, як це було вирішено конструкторами, що дуже сприятливо позначається на показниках потужності.
А зараз поговоримо безпосередньо про турбонаддув. По-перше, насправді він називається нагнітачем. По-друге, він буває різним. Основу будь-якого нагнітача становить повітряний компресор — та сама каструля з вентилятором, яка заганяє в мотор додаткове повітря. А відмінність становить спосіб отримання енергії до роботи. Таким чином, нагнітач діляться на дві категорії: турбонагнітач і механічний нагнітач.
Говорячи простою мовою, якщо машина «турбо», значить у неї під капотом є «каструля» з вентилятором, який крутиться і щосили штовхає по каналах в мотор повітря, а далі, як сказав відомий телеведучий, коїться чаклунство і машина їде швидше.
Турбонагнітач (турбіна) отримує енергію від переробленого палива. У вихлопній системі встановлюється маленька турбіна, яку розкручують вихлопні гази. Її обертання передається у повітряний компресор, і він робить свою справу. Механічний нагнітач, який набагато частіше називають просто компресором, працює на ремінному приводі: він забирає енергію обертання безпосередньо у двигуна, як, наприклад, автомобільний генератор. В українській мові існує якась плутанина між поняттями «турбіна», «компресор» і «нагнітач», а ось в англійській все дуже просто — у них є turbocharger та supercharger.
А яка між ними різниця? Адже встановлення того чи іншого нагнітача сильно впливає на потужність і динаміку автомобіля. Давайте розбиратися.
Турбіна забирає енергію обертання потоку вихлопних газів. А поки потоку немає — турбіна не крутиться, отже двигун працює як простий атмосферник, і автомобіль їде відповідно. Це називається поняттям «турбояма» і притаманно всім двигунам з турбіною. Компресор же забирає обертання безпосередньо від мотора, а отже, підхоплює ваше бажання їхати швидше вже на низьких оборотах двигуна, що позитивно позначається на загальній динаміці автомобіля. Однак турбіна, так само за рахунок роботи від вихлопних газів, дає в результаті більший приріст потужності, ніж компресор. Існують моделі автомобілів, заводські та тюнінговані, на які хитруни встановлюють і те, й інше, вирішуючи цим проблему турбоями та нестачі потужності. Варто сказати і про надійність — у турбіни набагато більше складних деталей.
А як зрештою повітря потрапляє через нагнітач у двигун? На відміну від атмосферників, він здійснює цілу подорож. Крім повітряного фільтра, він проходить через нагнітач, а потім через інтеркулер. Цей пристрій по суті є звичайним радіатором, що охолоджує розігріте в нагнітачі повітря. У прохолодного повітря більша щільність, він займає менший об’єм, і таким чином подавати в мотор охолоджене повітря набагато вигідніше. Далі відбувається стандартний для камери згоряння процес: повітря та паливо спалюються та відправляються через вихлопну систему геть з автомобіля, по дорозі розкручуючи турбіну, якщо, звичайно, вона там є.
