Зимовий тест драйв Renault Sandero Stepway 2015

Автор: Павло Карін, Drive.ru

Дивлячись на фотографії Степвея з їздової презентації в Афінах, читачі Драйву дивувалися — що цей автомобіль робить на тлі яхт? Очевидно ж — він там відпочивав, на сонечку грівся. А коли повернувся на батьківщину (як і звичайні Sandero з Логаном, модифікація Stepway випускається в Тольятті), ми відправили його в мороз, заметіль і реагенти. Спочатку в Тамбовську область, потім — у Ленінградську. Чим хетчбек запам’ятався за три тисячі кілометрів?

По-перше, звичайно, по-дастерівскі енергоємною підвіскою. Тим, заради чого, власне, він і Stepway (step-way, шажок, половинка шляху до Дастера). З іншими, ніж на звичайному Sandero, пружинами і амортизаторами, хід жорсткіше, але виявляється це не довбанням, а більш докладним повторенням профілю покриття. Втім, за весь маршрут знайшлася лише одна хвиляста ділянка, на якій Stepway дійсно заколихався. В основному ж — радість від безкарного проїзду ям і всіляких перегинів: піднесеність хетчбека з дорожнім просвітом в 195 мм при повній масі (плюс 40 мм до сандеровскому) відчувається навіть без прямого порівняння з ісходником.

Однак в далекій дорозі опущена чаша терезів з усім хорошим піднімається з кожним кілометром — насамперед через сидіння. На вигляд вони симпатичніше, ніж у старому Логані, але по відчуттях такі ж. У попереку — порожньо, в лопатках — густо. Навіть якщо кожен день починаєш з зарядки, через сотню кілометрів розпрямляєш плечі з хрускотом хребців. Посадка виходить виключно колесом, яке в порятунок затерплій шиї можна лише трохи відкотити назад, відкинувши спинку більше звичного. Єдиний плюс цих крісел — моментальне відкидання спинки важелем: стало несила — приляж, потягнися, поспи.

Як і Logan першого покоління, новий Stepway напряму не тримає, а дотримується його: правіше, лівіше — по чуть-чуть, але підрулювати доводиться постійно. А на відкритих вітрам ділянках дороги, так само як і при роз’їздах з вантажівками, проявляється висока парусність. На льоду треба бути напоготові — інший раз вітер фізично рухає машину в сторону! Та не розслабишся і на снігу: варто трохи висунутися з колії — Stepway, якщо не під тягою, тут же норовить встати боком (системи стабілізації на нашому хетчбеку не було). Вихід — не скидати газ, а додавати. Благо тягою «внизу» 82-сильний восьмиклапанник 1.6 обділений.

Рідкісний випадок, але майже вся їзда по трасі — в заметіль, а тому і швидкості невеликі. Максимум — 110 км/год, на п’ятій передачі це 3000 об/хв. Мотора вистачає, а шумом він не дошкуляє. Виконує соло вентилятор печі (в положеннях «2» і «3»), фоном — зустрічні і обганяючі машини: ізоляція від навколишньої дійсності у Степвея слабенька. А ще дістають двірники: не скриплять, а скрегочуть, причому омивайка з роллю мастила не справляється — тягнеш на себе важіль, а помах щіток помітно випереджає подачу рідини. Гр-р-р-ххх!

Тому на більш-менш чистих ділянках дороги заздалегідь включаю підігрів лобового скла, а на брудних — не вимикати його зовсім. З ним, звичайно, краще, ніж без нього, але працює він невиразно. За задумом, відтавання лобового і заднього стекол має починатися одночасно — після натискання одного вимикача. Але вранці паморозь на задньому склі зникає швидше, а результат роботи переднього підігріву проявляється тільки після того, як центр скла вже розтоплений теплим повітрям грубки.

Загалом, машинка кльова, але в наших умовах поводиться не так привабливо, як виглядає. По суті, ключові переваги над Степвеєм-попередником — це дизайн, ще раз дизайн і збільшений на 20 мм дорожній просвіт (195 проти 175 мм). Нинішня ціна на мій погляд, виправдана тільки у випадку, якщо є жорстка установка «Автомобіль повинен бути новим!». Тоді Stepway в рамках своїх умінь непереможний, особливо в коротких поїздках. Власники Лади Калини Крос, ласкаво просимо в коментарі. З іншого боку — так в нинішній ситуації — бувший Stepway першого покоління не так гірший, скільки дешевший.

Паспортні дані