Дизель V12, золота фольга для охолодження і 280 к.с. з 1,3 літра обсягу. Згадуємо найкращі мотори в історії автомобілебудування.
В умовах гонки за екологічністю бензинові мотори стають все менше або зовсім поступаються місцем електричним, а цифри по шкідливим викидам друкуються відразу після назви моделі в брошурі. А ще якихось 20-30 років тому все було зовсім по-іншому.
Ferrari F136 FL
Згідно з легендою великий Енцо Феррарі якось сказав: «Коли ви купуєте Ferrari, ви платите за двигун. Все інше ви отримуєте безкоштовно». Можна довго сперечатися, чи дотримуються в Маранелло такої філософії і до цього дня, але абсолютно точно, що там збирають одні з кращих моторів в світі. V-подібна «вісімка» F136 в різних варіаціях з’являлася не тільки на автомобілях з жеребцем на капоті, але і на деяких моделях Maserati. Але все-таки найвидатніша його версія використовувалася на середньомоторній Ferrari 458 Speciale. Для неї 4,5-літровий «атмосферник» форсували до 605 к. с., тобто з кожного літра об’єму вдалося зняти немислимі 135 кінських сил.
Nissan RB26DETT
Сімейство шестициліндрових двигунів RB випускалося з 1985 по 2004 рік, але найбільшу популярність здобула саме версія RB26DETT. Рядна «шістка» з подвійним турбонаддувом встановлювалася на три покоління спорткара Nissan Skyline GT-R майже без змін. Формально потужність двигуна не перевищувала встановлений японськими автовиробниками обмеження в 280 к. с., проте, за неофіційними даними, мотор серійного GT-R міг розвивати 325 кінських сил. Нехитрими маніпуляціями, наприклад підняттям тиску наддуву і перепрошивкою ЕБУ, потужність можна було легко довести до 400 к. с., чим нерідко користувалися власники таких машин.
Alfa Romeo Busso V6
Розробкою цього двигуна в 1970-х роках займався конструктор Джузеппе Буссо, в честь нього мотор і отримав свою назву. У 1979 році V-подібна «шістка» дебютувала на бізнес-седані Alfa 6. Перша версія об’ємом 2,5 л мала два клапани на циліндр і подавала паливо від декількох карбюраторів Dell’Orto, а максимальна потужність мотора в такій конфігурації становила 156 кінських сил. Пізніше, після появи безпосереднього вприскування палива Bosch L-Jetronic, щоб підігріти продажу моделі 75 в США, Alfa Romeo анонсувала варіант з 3,0-літровим двигуном, потужністю 185 кінських сил. Його доопрацьовану версію згодом будуть використовувати на дрібносерійних двухдверках SZ і RZ, створених спільно з кузовним ательє Zagato.
Mitsubishi 4G63T
Вершина еволюції моторів серії Mitsubishi Sirius із заводським індексом 4G6. З 1980 року двигуни цього сімейства зустрічалися на різних моделях бренду, починаючи від мінівена Delica і закінчуючи хетчбеком Colt. Версія 4G63T вперше з’явилася на седані Galant VR-4 в 1988 році. Пізніше таким мотором комплектувалися купе Eclipse, а з 1992 року наддувна «четвірка» об’ємом 2,0 л прописалася під капотом «зарядженого» Lancer Evolution на цілих дев’ять поколінь — повнопривідні седани комплектувалися цим двигуном аж до 2007 року. Свою ефективність двигун довів не тільки на дорогах загального користування, а й на ралійних допах. З 1996 по 1999 рік пілот заводської команди Mitsubishi Томмі Мякинен взяв чотири чемпіонські титули поспіль.
BMW S70 / 2
Коли Гордон Мюррей отримав відмову з боку Honda на прохання побудувати відповідний мотор для дорожнього суперкара McLaren F1, він звернувся з тією ж пропозицією до BMW. М-підрозділ німецької марки на чолі з Полем Роше прийняла виклик і побудува божевільний на ті часи двигун. Повністю алюмінієвий S70 / 2 мав безліч оригінальних деталей, в тому числі ковану поршневу, багатодросельний впуск з двома рядами форсунок і систему мастила з сухим картером. Окремою проблемою стало охолодження моторного відсіку. Щоб виключити перегрів вуглепластикових панелей і монокока, Мюррей не придумав нічого кращого, ніж покрити весь простір навколо мотора золотою фольгою. У підсумку на кожну машину йшло до 16 грамів золота.
Mercedes-Benz M275
За скромним індексом М275, як це часто буває, ховається ціле сімейство двигунів. Мерседесівський V12 BiTurbo об’ємом 5,5 л вперше з’явився в 2003 році відразу на трьох моделях бренду: представницькому седані S600 (W220), купе CL600 (W215) і родстер SL600 (R230). Пізніше побудували AMG-версію: обсяг збільшився до 6,0 л, тиск наддуву підняли до 1,52 бару, а потужність зросла до 612 к. с. (проти 500 з невеликим у цивільних моделей). Крім іншого такий мотор встановлювався на Gelandewagen і Maybach. Але найцікавіша доля двигуна з індексом M158. Незважаючи на абсолютно інші цифри, це той же 6,0-літровий V12, але істотно доопрацьований: у нього нові турбонагнітачі, змінений інтеркулер, новий блок управління і сухий картер. У підсумку він розвиває 720 л. с. при 5800 об / хв і 1000 Н · м в діапазоні 2250-4500 об / хв.
Chevrolet LS7
Перший двигун серії LS з’явився на Chevrolet Corvette в 1997 році. Тоді V-подібна «вісімка» об’ємом 5,7 л розвивала 345 л. с. і 475 ньютон-метрів. У різних варіаціях мотор встановлювався на легендарне купе аж до 2004 року. А роком пізніше публіці представили Corvette Z06 з LS7 під капотом. Алюмінієвий гільзованний блок мав повністю нову геометрію, ковану поршневу і грунтовно допрацьований клапанний механізм. Об’єм двигуна досяг 7,0 л, а потужність збільшилася до 512 кінських сил.
Audi V12 TDI CR DPF
Золоті 2000-і — час, коли автовиробники змагалися один з одним не кількістю сенсорних екранів в салоні, а потужністю двигунів під капотом. Навіть якщо ті працюють на «важкому» паливі. Після успішних виступів дизельних прототипів в 24 годинах Ле-Мана в Audi зважилися на щось божевільне. А саме встановити аналогічний мотор на свій серійний кросовер. Так в 2008 році на світ з’явився Audi Q7 з 6,0-літровим турбодизелем V12. Незважаючи на те що гоночний двигун об’єднувала з серійним лише концепція, останній все ж вражав своїми характеристиками. Пікова потужність становила 500 л. с. при 3750 об / хв, а максимальний крутний момент в 1000 Н · м був доступний вже при 1750 об / хв. В результаті розгін 0-100 км / ч займав у кросовера 5,5 секунди.
Mazda 13B-REW
У порівнянні з традиційним ДВС роторний двигун мав більш високий ККД, а його компактні розміри дозволяли встановити його майже в будь-який автомобіль. Це було вкрай актуально для Японії кінця 1970-х з її жорстким податковим регулюванням в залежності від класу автомобіля і об’єму двигуна. Перші ротори на RX-7 були атмосферними і видавали трохи більше 100 кінських сил. Потім з’явилися наддувні версії, обсяг збільшився з 1,1 до 1,3 л, і, нарешті, в 1992 році на моделі третього покоління дебютував 13B-REW. Перші версії мотора мали потужність більше 250 л. с., а до кінця виробництва моделі в 2002 році вона зросла до 280 кінських сил.
BMW S85
Натхненні досвідом участі в Формулі 1, інженери BMW вирішили: «А чому б не встановити десятициліндровий двигун на дорожній автомобіль?» Мотор S85 дебютував на моделі М5 (Е60) в 2005 році і до цих пір є єдиним V10, що серійно випускався компанією BMW. А сам автомобіль став першим в світі серійним седаном з двигуном подібної конфігурації. Алюмінієвий силовий агрегат об’ємом 5,0 л оснащувався фірмовою системою регулювання фаз газорозподілу Double-VANOS і розкручувався до 8500 об / хв. На піку атмосферне V10 видавав 507 л. с., а крутний момент становив 520 ньютон-метрів.
